20 листопада у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №5144 «Про лобізм», пише finbalance.
У документі лобізм визначається як «професійна діяльність суб’єкта лобізму, спрямована на просування законів, інших нормативно-правових актів, їх проектів під час процесу розробки, прийняття, скасування або зміни їх органами державної влади України, органами місцевого самоврядування України, іншими суб’єктами владних повноважень України, їх посадовими та службовими особами, депутатами усіх рівнів; представництво та захист інтересів замовника послуг з лобізму».
Об’єкт лобізму – органи державної влади України, органи місцевого самоврядування України, інші суб’єкти владних повноважень України, їх посадові та службові особи, депутати усіх рівнів за виключенням обмежень, встановлених цим Законом. Разом з тим, не є об’єктом лобізму:
– Президент України;
– судова гілка влади України, окрім питань поліпшення доступу до правосуддя; судді, окрім голів відповідних судів з питань, віднесених до їх компетенції;
– суб’єкти владних повноважень, які здійснюють керівництво створеними відповідно до законодавства збройними формуваннями, самі збройні формування, розвідувальні органи, правоохоронні органи, окрім питань підвищення правової та соціальної захищеності працівників та службовців таких формувань та органів або підвищення їх професійного рівня чи матеріально-технічного забезпечення, підвищення захисту конституційних прав та свобод громадян України, іноземців та осіб без громадянства на території України;
Суб’єкт лобізму (лобіст) – будь-яка фізична особа – громадянин України, яка постійно проживає в Україні протягом не менше п’яти років, або юридична особа – резидент України, зареєстрована в установленому законодавством порядку, за виключенням обмежень, встановлених цим Законом.
1. До методів лобізму належать:
1.1. право пропонування до прийняття об’єктом лобізму нового нормативно-правового акту та/або зміни, скасування діючого нормативно-правового акту;
1.2. право розповсюдження через засоби масової інформації, Інтернет пропозицій з їх обґрунтуванням щодо необхідності прийняття об’єктом лобізму нового нормативно-правового акту та/або зміни, скасування діючого нормативно-правового акту;
1.3. право участі у розробці проектів нормативно-правових актів;
1.4. право контакту та зустрічі суб’єктів лобізму з об’єктами лобізму;
1.5. право безперешкодного доступу, за попереднім повідомленням, а у випадках, передбачених законодавством – акредитацією, на засідання виборних органів чи їх комітетів, їх виконавчих органів; на засідання інших суб’єктів владних повноважень, на яких розглядається питання, що є предметом договору про надання послуг з лобізму; до приміщень, в т.ч. адміністративних, в яких відбувається зустріч суб’єкта лобізму щодо предмета лобізму із депутатами, посадовими чи службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування.
Таке право не розповсюджується на режимні та секретні об’єкти;
1.6. право виступу та висловлення своєї думки перед органами місцевого самоврядування, суб’єктами владних повноважень на засіданнях комітетів, комісій тощо щодо питань, на які спрямована діяльність суб’єкту лобізму.
За дозволом виборчого органу України право виступу та висловлення своєї думки щодо питань, на які спрямована діяльність суб’єкту лобізму на засіданнях сесій таких органів.
1.7. обов’язок об’єкта лобізму взаємодіяти з суб’єктами лобізму у порядку, визначеному цим Законом.
Особа набуває прав, визначених цим Законом, з моменту внесення відомостей про неї до Єдиного реєстру лобістів України. Органом реєстрації суб’єктів лобізму є Міністерство юстиції України.
2. Не може бути суб’єктом лобізму:
2.1. фізична особа, постійне місце перебування чи проживання якої є не Україна або перебування чи проживання якої на території України за останні п’ять років перед реєстрацією суб’єктом лобізму становить менше 183 дні у хоча б в одному із п’яти років;
2.2. фізична особа, постійне місце перебування чи проживання якої є тимчасово окупована територія України або територія проведення антитерористичної операції чи протягом 10 років після деокупації або завершення антитерористичної операції;
2.3. фізична особа, що є в засновниках юридичних осіб (власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв)), які зареєстровані на тимчасово окупованій території України або території проведення антитерористичної операції або таких, що зареєстровані на іншій території України, але здійснюють свою діяльність на тимчасово окупованій території України або території проведення антитерористичної операції, або є пов’язаними особами таких осіб, або протягом 10 років після деокупації чи завершення антитерористичної операції або виходу із засновників таких юридичних осіб;
2.4. фізична особа, що є в засновниках юридичних осіб – власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, або є пов’язаними особами таких осіб, або протягом 10-ти років з моменту припинення дії до країни – агресора статусу «агресор»;
2.5. фізична особа, що є в засновниках юридичних осіб – власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв), в засновниках яких є фізична чи юридична особа, яка не може бути суб’єктом лобізму згідно ч. 2 цієї статті або є пов’язаними особами таких осіб;
2.6. фізична особа, зазначена у статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»;
2.7. фізична особа, визначена у п.2.6. ч.2 ст. 7 цього Закону протягом одного року після припинення діяльності;
2.8. фізична особа, що має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість;
2.9. фізична особа, притягнута до відповідальності за корупційні діяння;
2.10. фізична особа, визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;
2.11. фізична особа, не зареєстрована в установленому цим законом порядку;
2.12. юридична особа, в засновниках якої є резидент іншої держави або резидент держави – Україна, але такий, що не може бути суб’єктом лобізму згідно ч. 2 цієї статті, або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є особа, яка не може бути суб’єктом лобізму згідно ч. 2 цієї статті або є пов’язаними особами таких осіб.
3. Не може бути замовником послуг лобізму особа – резидент держави не Україна, яка підпадає під критерії, встановлені частинами 2.2 – 2.5, 2.8 – 2.11 цієї статті.
Павел Полтавченко«ОЛИГАРХ»