У перших числах січня «Укрзалізниця» уклала з ТОВ «Вог аеро джет» п’ять угод на постачання дизельного палива у 2017 році на 1,35 млрд грн. Фірма виграла торги у жорсткій конкуренції завдяки тому, що заявила ціни значно нижче ринку – на рівні 19 000–19 399 грн./т. Відтак це виглядало цілком пристойною перемогою. Бо у попередні роки монополії «ВОГу» залізниця купувала у них дизель значно дорожче від ринку, пишуть Наші гроші.
У середині січні держава підняла акциз і залізниця симетрично підняла закупівельну ціну до 20 600-20 900 грн./т. Поки що нема питань.
Однак питання з’явились після засідання тендерного комітету філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» 25 січня. «ВОГівці» принесли традиційні довідки від «Держзовнішінформу» про те, що рівень ринкових цін сягнув нових висот, а тому давайте піднімати ціну на 10%, як то і дозволяє закон. Паралельно було зупинено відвантаження дизелю, що на фоні лише 4-6 денного страхового запасу палива у залізничників суттєво посилювало переговорну позицію постачальника.
І залізниця погодилась з ВОГом – ціну підняли до 22 400 грн/т.
За даними «OilNews», ця ціна, як і раніше, є нижчою від ринкового рівня (23 090 грн./т станом на 26 січня).
Тобто виглядає знову ж таки переможно. Але ні.
Зараз ціна від «ВОГу» дешевша від середньої ринкової лише на 700 гривень за тонну.
А попередній постачальник залізниці – ТОВ «Трейд коммодіті» – у грудні працював зі значно більшим дисконтом по відношенню до середніх цін.
Тоді арифметика була така. В середині грудня ринкова ціна становила 20 540 грн./т. «Трейд коммодіті» виграло тендер наприкінці листопада з ціною 18 500 грн. І майже всю угоду фірма виконала зі знижкою по відношенню до ринкового рівня – понад 2 000 гривень за кожну тону дизеля. А мова йшла про загальний обсяг поставки близько 850 млн грн. І лише 21 грудня фірма випросила у залізниці підняття закупівельної ціни до 20 000 грн./т. Але наступного дня після дозволу ринкова ціна рвонула до 21 300, тобто різниця все рівно залишилась приємною для залізниці – 1 300 грн. на тонні складав дисконт до середнього рівня ринкових цін.
І тепер порівняйте ці цифри: 1 300 і 2 000 грн. – це листопадово-грудневі знижки від «Трейд коммодіті», 700 грн. – січнева знижка від «ВОГу».
А це означає, що якби тендерний комітет залізничників був таким же принциповим і прискіпливим до «ВОГу» як і до попереднього постачальника, то і ціну йому б міг підіймати не так різко. Наприклад, якби «єрємєївцям» підняли ціну у тих же пропорціях, що і попередникам, то нова контрактна ціна склала б не 22 400, а 21 790 грн/т. (відніміть від нинішньої середньо ринкової ціни 23 090 грн. останню «трейдівську» знижку 1 300 грн. і отримаєте цей показник). Між 22 400 і 21 790 різниця складає більше 600 гривень. Комусь це може видатись копійками, але мова йде про поставку майже 60 тис тонн. А це вже дає 36 млн грн., які залізниця може зайво витрати лише через слабку переговорну позицію – страховий запас дизпалива чомусь підопічні Балчуна не створили, і тому були змушені якнайкраще дослухатись до аргументів «ВОГу». Сподіваємось, що хоч не до сум аргументів…
По материалам: Наші гроші